Важкі випадки патологій скроневого нижньощелепного суглоба та жувальних м’язів можуть потребувати хірургічного втручання. Але своєчасне звернення до спеціаліста гарантує полегшення після консервативного лікування.
Фахівець з лікування СНЩС та м’язів (жувальних)
Обстеження пацієнтів з відповідними симптомами проводить гнатолог ортодонт. Він діагностує патологію, вивчає особливості конкретного пацієнта, збирає анамнез. Звернутися до вузького спеціаліста можна самостійно або з направленням від стоматолога-терапевта. Для розробки терапевтичного плану у складних випадках потрібні результати додаткових апаратних обстежень.
Лише ортодонт гнатолог може коректно визначити причину захворювання, допомогти пацієнту швидко зняти больовий синдром. Найчастіше спеціаліст призначає консервативне лікування.
Базові методики консервативної терапії
До ефективних способів лікування належать:
- масажні та фізіотерапевтичні процедури, які виконують у медичних закладах (фізіотерапевтичних кабінетах);
- використання відповідних ліків (знеболювальних препаратів, міорелаксантів);
- встановлення та носіння корекційної капи.
Найчастіше саме сукупність цих методів гарантує оптимальний результат терапії. При складних захворюваннях потрібне оперативне втручання.
Хірургічне лікування жувальних м’язів
За відсутності чи недостатності результату після консервативних методів пацієнту пропонують хірургічну корекцію. Маніпуляції стосуються скроневого нижньощелепного суглоба, в якому виявлене запалення, спайки, рідина. Є можливість ввести лікувальний засіб безпосередньо у суглоб, що в рази збільшує ефективність процедури. В деяких випадках достатньо знизити навантаження на зуби, які у зубному ряду є антагоністами.
За потреби суглоб (його частину) можна замінити на імплант. Така процедура використовується у надважких ситуаціях, коли пролікувати СНЩС неможливо.
Релаксаційні методи та психотерапевтичні техніки
Стреси, напруження є основною причиною надмірної втомлюваності жувальних м’язів. Щоб після лікування уникнути рецидиву хвороби, потрібно знизити тривожність, змінити поведінку. У цьому допомагають психотерапевтичні техніки, релаксація. М’язову напругу можна значно знизити у домашніх умовах, використовуючи медитацію. Це необхідно, щоб розслабити м’язову ділянку, уникнути загострення хвороби.